накипати
НАКИПА́ТИ, а́є, недок., НАКИПІ́ТИ, пи́ть, док.
1. Покриватися осадком під час кипіння, нагрівання і т. ін.
Чим горщик накипів, тим буде смердіти (Номис, 1864, № 6000);
*Образно. В потомлених коней темна від поту шерсть накипає крихітним бісером (Стельмах, 1,1962, 85).
2. перев. у сполуч. із сл. на (у) душі, серці, перен. Збиратися, нагромаджуватися (про неприємні почуття, переживання і т. ін.).
В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (Коцюб., І, 1955, 26);
Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (Кол., Терен.., 1959, 353);
Тепер він виливав з душі те, що в ній давно вже було накипіло (Фр.,УІІ, 1951, 61);
Коли всі висловили те, що накипіло в кожного на серці, попросив слова Силантька (Донч., II, 1956, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накипати — накипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- накипати — -ає, недок., накипіти, -пить, док. 1》 Покриватися осадком під час кипіння, нагрівання і т. ін. 2》 перев. у сполуч. зі сл. на (у) душі, серці, перен. Збиратися, нагромаджуватися (про неприємні почуття, переживання і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- накипати — НАКИПА́ТИ, а́є, недок., НАКИПІ́ТИ, пи́ть, док. 1. Покриватися осадом під час кип'ятіння, нагрівання і т. ін. Для проведення експерименту необхідно використовувати лише дистильовану воду, інакше на стінках приладу накипає осад... Словник української мови у 20 томах
- накипати — накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка. Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т. ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Фразеологічний словник української мови
- накипати — Накипа́ти, -па́ю, -па́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- накипати — Накипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. накипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Накипать, накипѣть. Чим горнець накипів, тим буде смердіти. Чуб. І. 238. Словник української мови Грінченка