1. Словник української мови в 11 томах

накипілий

НАКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до накипі́ти 2.

Він шукав за що-небудь причепитися, вилаятись, зірвати на кому-небудь своє накипіле зло (Мирний, III, 1954, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накипілий — накипі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накипілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до накипіти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накипілий — НАКИПІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до накипі́ти 3. Він шукав за що-небудь причепитися, вилаятись, зірвати на кому-небудь своє накипіле зло (Панас Мирний); Очі всім стають круглими, дикими, повними жаху й накипілої люті (В. Словник української мови у 20 томах
  4. накипілий — Накипі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. накипілий — Накипілий, -а, -е Накипѣвшій. Словник української мови Грінченка