накриття
НАКРИТТЯ́, я, с.
1. Дія за знач. накри́ти 1.
Підвечірки або вечері у Річинських супроводила особлива атмосфера, майже урочистий ритуал "накриття столу" (Вільде, Сестри.., 1958, 286).
2. Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін.
[Юда:] Налинув дощ і перервав промову. Я сів під накриття і думу думав (Л. Укр., III, 1952, 134);
Вийшли з-під накриття, і Козаков став крутити цигарку (Гончар, І, 1954, 8).
3. Те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь.
Поскидали [погоничі] з возів хвартухи та накриття й почали вивертать [вантаж] з хур (Н.-Лев., І, 1956, 574);
Очі не побачили неба — лише чорне накриття, що вгортало чоловіка, налягло на неї (Стельмах, II, 1962, 207);
// Те, що нависає зверху над ким-, чим-небудь.
Під низьким накриттям смерекових гілок у кутку окопу лежав обличчям до землі бородатий вояк (Ірчан, II, 1958, 224).
Значення в інших словниках
- накриття — накриття (204)<�пол. nakrycie — сервіз; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- накриття — накриття́ 1 іменник середнього роду дія за значенням: накри́ти накриття́ 2 іменник середнього роду покрівля; навіс Орфографічний словник української мови
- накриття — (дія) накривання; (покрив) покрівля, намет, повітка, (над ґанком) піддашшя; (від сонця, дощу) покриття; (на стіл) куверт. Словник синонімів Караванського
- накриття — див. дах; покривало Словник синонімів Вусика
- накриття — -я, с. 1》 Дія за знач. накрити 1). 2》 Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін. 3》 Те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь. || Те, що нависає зверху над ким-, чим-небудь. 4》 мат. Те саме, що сюр'єкція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накриття — НАКРИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. накри́ти 1. Підвечірки або вечері у Річинських супроводила особлива атмосфера, майже урочистий ритуал “накриття столу” (Ірина Вільде). 2. Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- накриття — накриття́ 1. столове приладдя та посуд для сервірування столу (ср, ст): Служба наносить повну кухню свіжої, чистої соломи, на стіл накладають свіжого, пахучого сіна, на чотири роги кладуть часник, накладають білий обрус, ставлять накриття. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- накриття — НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́К розм.; КОЗИРО́К розм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін. Словник синонімів української мови
- накриття — Накриття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- накриття — Накриття, -тя с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. Камен. у. 2) Покрывало. Словник української мови Грінченка