накуритися
НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накуритися — накури́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- накуритися — див. накурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накуритися — НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися. Словник української мови у 20 томах
- накуритися — Накуря́тися, -ря́юся, -єшся сов. в. накуритися, -рюся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650. Словник української мови Грінченка