1. Словник української мови Грінченка

накуритися

Накуря́тися, -ря́юся, -єшся

сов. в. накуритися, -рюся, -ришся, гл. Накуриваться, накуриться вдоволь. Кури, кури, та, Василько, кури, накуряйсь. Грин. III. 650.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накуритися — накури́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накуритися — див. накурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накуритися — НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. накуритися — НАКУРИ́ТИСЯ див. наку́рюватися. Словник української мови в 11 томах