1. Словник української мови в 11 томах

накушувати

НАКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКУСА́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. Робити укуси в багатьох місцях, покривати укусами.

Вона й малою була така спесива, що до крові накушувала їй руки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накушувати — наку́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накушувати — -ую, -уєш, недок., накусати, -ушу, -усиш, док., перех. Робити укуси в багатьох місцях, покривати укусами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накушувати — НАКУ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКУСА́ТИ, ушу́, у́сиш, док., кого, що. Кусати кого-, що-небудь, робити укуси в багатьох місцях, покривати укусами. Вона й малою була така спесива, що до крові накушувала їй [Катерині] руки (С. Словник української мови у 20 томах