1. Словник української мови в 11 томах

налигач

НАЛИ́ГАЧ, а, ч. Мотузка або ремінь, який прив’язують до рогів худоби.

Не доглянув [Михайло], що налигач якось обкрутився круг шиї [вола], та й задавилася товаряка (Гр., II, 1963, 457);

Катерина.. взяла корову за налигач і повела до саней (Чорн., Потік.., 1956, 394);

*У порівн. Ішов [Храпков], як на налигачі, з Ельясбергом і не спускав очей з Саїда (Ле, Міжгір’я, 1953, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налигач — нали́гач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. налигач — див. МОТУЗ. Словник синонімів Караванського
  3. налигач — див. вірьовка; неволя Словник синонімів Вусика
  4. налигач — -а, ч. Мотузка або ремінь, якого прив'язують до рогів худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. налигач — НАЛИ́ГАЧ, а, ч. 1. Мотузка або ремінь, яким зв'язують перев. за роги худобу. Не доглянув [Михайло], що налигач якось обкрутився круг шиї [вола], та й задавилася товаряка (Б. Грінченко); Катерина .. взяла корову за налигач і повела до саней (С. Словник української мови у 20 томах
  6. налигач — води́ти на моту́зці (на нали́гачі) кого, зневажл. Позбавляти кого-небудь самостійності в діях, у поведінці. (Шеремета:) Ех, товариші! Ми ще слабі. Дозволяємо ще водить себе на мотузці (Мирослав Ірчан); Як хочеться іноді їй .. Фразеологічний словник української мови
  7. налигач — Нали́гач, -ча, -чеві, на -ли́гачі; -гачі, -чів, -чам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)