налокітник

НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налокітник — налокі́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. налокітник — -а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налокітник — НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови у 20 томах