налокітник
НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- налокітник — налокі́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- налокітник — -а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- налокітник — НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови у 20 томах