налокітник
налокі́тник
-а, ч.
Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- налокітник — налокі́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- налокітник — НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови у 20 томах
- налокітник — НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови в 11 томах