налокітник

налокі́тник

-а, ч.

Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налокітник — налокі́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. налокітник — НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови у 20 томах
  3. налокітник — НАЛОКІ́ТНИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження. Словник української мови в 11 томах