1. Словник української мови в 11 томах

налящати

НАЛЯЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., перех. і неперех., розм. Багато наговорити чого-небудь (перев. у швидкому темпі, голосно й пронизливо).

Так жіночки йому у вуха налящали (Кв.-Осн., II, 1956, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налящати — наляща́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. налящати — -щу, -щиш, док., перех. і неперех., розм. Багато наговорити чого-небудь (перев. у швидкому темпі, голосно й пронизливо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налящати — НАЛЯЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., що і без прям. дод., розм. Багато наговорити чого-небудь (перев. у швидкому темпі, голосно й пронизливо). Усе так жіночки йому у вуха налящали (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. налящати — Наляща́ти, -щу́, -щи́ш гл. Накричать, пронзительно крича. Словник української мови Грінченка