1. Словник української мови в 11 томах

наманити

НАМАНИ́ТИ див. нама́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наманити — намани́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наманити — див. наманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наманити — НАМАНИ́ТИ див. нама́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. наманити — Наманювати, -нюю, -єш сов. в. наманити, -маню, -ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Грин. III. 553. Я закличу музики та наманю хлопців. Левиц. І. 49. Давай до себе наманювати людей. Мнж. 133. Словник української мови Грінченка