наманити
намани́ти
див. наманювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наманити — намани́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наманити — НАМАНИ́ТИ див. нама́нювати. Словник української мови у 20 томах
- наманити — НАМАНИ́ТИ див. нама́нювати. Словник української мови в 11 томах
- наманити — Наманювати, -нюю, -єш сов. в. наманити, -маню, -ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Грин. III. 553. Я закличу музики та наманю хлопців. Левиц. І. 49. Давай до себе наманювати людей. Мнж. 133. Словник української мови Грінченка