1. Словник української мови в 11 томах

намантачувати

НАМАНТА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Наточувати косу мантачкою.

Косарям одне лиш дбай — Намантачуй коси! (Бич-ко, Простота, 1963, 122);

— Та це я, товаришу бригадир, косу намантачив, грабки припасував (Вишня, II, 1956, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намантачувати — наманта́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намантачувати — -ую, -уєш, недок., намантачити, -чу, -чиш, док., перех. Наточувати косу мантачкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намантачувати — НАМАНТА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. Наточувати косу мантачкою. Косарям одне лиш дбай – Намантачуй коси! (В. Бичко); – Та це я, товаришу бригадир, косу намантачив, грабки припасував (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. намантачувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови