1. Словник української мови в 11 томах

наманювати

НАМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех., розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості.

Давай до себе наманювати людей (Сл. Гр.);

— Я закличу до себе троїсті музики та наманю хлопців повну хату і кімнату, ще й подвір’ячко! (Н.-Лев., І, 1956, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наманювати — нама́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наманювати — -юю, -юєш, недок., наманити, -маню, -маниш, док., перех., розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наманювати — НАМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., кого, що, розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості. Давай до себе наманювати людей (Сл. Словник української мови у 20 томах