намацувати
НАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь.
Він довго намацував засув, поки відчинив двері (Чорн., Потік.., 1956, 320);
Він намацав під стіною в сінях грубий дрюк (Фр., VIII, 1952, 266);
Він узяв Лукійчину руку й намацав пульс (Донч., III, 1956, 86).
2. перен. Виявляти, знаходити в результаті пошуків.
Поповз прожектор берегом поволі. Намацуючи в хащах темноти Понтони, дерева, човни, плоти… (Перв., II, 1958, 215);
Вислана вперед розвідка намацала ворога в селі Петрівці (Панч, II, 1956, 335);
Він покликав цього хлопчину, щоб трохи накопирсатися в його душі наодинці. Щоб намацати в ній найвразливіше місце (Кол., Терен.., 1959, 174).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намацувати — нама́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намацувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
- намацувати — -ую, -уєш, недок., намацати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. 2》 перен. Виявляти, знаходити внаслідок пошуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намацувати — НАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. Він довго намацував засув, поки відчинив двері (С. Словник української мови у 20 томах
- намацувати — НАМА́ЦАТИ (мацаючи, знайти кого-, що-небудь), НАЛА́ПАТИ, НАЩУ́ПАТИ рідше. — Недок.: нама́цувати, нала́пувати, нащу́пувати. Клава намацала ручку крана машиніста і злегка повернула її (О. Донченко); Вона ледве налапала коло сінешніх дверей засув (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
- намацувати — Намацувати, -цую, -єш сов. в. намацати, -цаю, -єш, гл. Нащупывать, нащупать, пощупывать, пощупать. Рудч. Ск. II. 195. Намацавши самого Рема, потиснув як Хому Ярема. Котл. Ен. V. 49. Словник української мови Грінченка