намацувати

НАМА́ЦАТИ (мацаючи, знайти кого-, що-небудь), НАЛА́ПАТИ, НАЩУ́ПАТИ рідше. — Недок.: нама́цувати, нала́пувати, нащу́пувати. Клава намацала ручку крана машиніста і злегка повернула її (О. Донченко); Вона ледве налапала коло сінешніх дверей засув (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намацувати — нама́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намацувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
  3. намацувати — -ую, -уєш, недок., намацати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. 2》 перен. Виявляти, знаходити внаслідок пошуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намацувати — НАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. Він довго намацував засув, поки відчинив двері (С. Словник української мови у 20 томах
  5. намацувати — НАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Мацаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. Він довго намацував засув, поки відчинив двері (Чорн., Потік.., 1956, 320); Він намацав під стіною в сінях грубий дрюк (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. намацувати — Намацувати, -цую, -єш сов. в. намацати, -цаю, -єш, гл. Нащупывать, нащупать, пощупывать, пощупать. Рудч. Ск. II. 195. Намацавши самого Рема, потиснув як Хому Ярема. Котл. Ен. V. 49. Словник української мови Грінченка