1. Словник української мови в 11 томах

намиканий

НАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́кати.

Панотець напхав намиканою морквою повні кишені (Март., Тв., 1954, 383).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намиканий — нами́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. намиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намиканий — НАМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нами́кати 2. Панотець напхав намиканою морквою повні кишені (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах