1. Словник української мови в 11 томах

намикати

НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., перех.

1. Начесати вовни для прядіння.

2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось.

— Ти б пішла в кукурудзу, Сандо, та й намикала бур’яну пацятам, — сказала [мати] (Коб., III, 1956, 472);

Дівчата з огородньої бригади намикали й пов’язали в пучки молодої цибулі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намикати — нами́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намикати — намикаю, намикаєш і намичу, намичеш, док., перех. 1》 Начесати вовни для прядіння. 2》 діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намикати — НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., чого. 1. Начесати вовни для прядіння. А кулик намиє, А чаєчка намиче, А сорока напряде, А кочубей витче (дитяча лічилка). 2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. намикати — I. Намикати, -каю, -єш гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (см. мичка). --------------- II. Намика́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Наматывать, навивать. Словник української мови Грінченка