1. Словник української мови Грінченка

намикати

I. Намикати, -каю, -єш

гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (см. мичка).

---------------

II. Намика́ти, -ка́ю, -єш

гл.

1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку стога, намикає (намотує) той колач (довге перевесло з сіна) на вершок остреви, що вистає із стога. Шух. І. 170.

2) Накладывать пластъ шерсти на щетку съ проволочными крючками, — для расчесыванія шерсти. Вас. 152.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намикати — нами́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намикати — намикаю, намикаєш і намичу, намичеш, док., перех. 1》 Начесати вовни для прядіння. 2》 діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намикати — НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., чого. 1. Начесати вовни для прядіння. А кулик намиє, А чаєчка намиче, А сорока напряде, А кочубей витче (дитяча лічилка). 2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. намикати — НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., перех. 1. Начесати вовни для прядіння. 2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. — Ти б пішла в кукурудзу, Сандо, та й намикала бур’яну пацятам, — сказала [мати] (Коб. Словник української мови в 11 томах