намилити

Намилити, -ся

см. намилювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намилити — нами́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намилити — див. намилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намилити — НАМИ́ЛИ́ТИ див. нами́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. намилити — нами́лити ши́ю (го́лову, в’я́зи) кому і без додатка. 1. Покарати кого-небудь за якусь провину. — Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. намилити — НАМИ́ЛИТИ див. нами́лювати. Словник української мови в 11 томах