намилити
нами́ли́ти
див. намилювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намилити — нами́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- намилити — НАМИ́ЛИ́ТИ див. нами́лювати. Словник української мови у 20 томах
- намилити — нами́лити ши́ю (го́лову, в’я́зи) кому і без додатка. 1. Покарати кого-небудь за якусь провину. — Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю. Фразеологічний словник української мови
- намилити — НАМИ́ЛИТИ див. нами́лювати. Словник української мови в 11 томах
- намилити — Намилити, -ся см. намилювати, -ся. Словник української мови Грінченка