1. Великий тлумачний словник сучасної мови

намилювати

нами́лювати

-юю, -юєш, недок., намилити, -милю, -милиш, док., перех.

Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною.

Намилити шию (голову, в'язи) — а) покарати кого-небудь за якусь провину; б) побити кого-небудь за щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намилювати — нами́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намилювати — НАМИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМИ́ЛИ́ТИ, ми́лю́, ми́ли́ш, док., кого, що. Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною. Макс із гидливою посмішкою ліниво вмочує щіточку в воду й намилює щоку (В. Винниченко); Марківна .. Словник української мови у 20 томах
  3. намилювати — НАМИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМИ́ЛИ́ТИ, ми́лю́, ми́ли́ш, док., перех. Натирати милом, змоченим у воді, або покривати мильною піною. Словник української мови в 11 томах
  4. намилювати — Намилювати, -люю, -єш сов. в. намилити, -лю, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить. Словник української мови Грінченка