намикати
НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., чого.
1. Начесати вовни для прядіння.
А кулик намиє, А чаєчка намиче, А сорока напряде, А кочубей витче (дитяча лічилка).
2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось.
Як я, бувало, явору наламаю, Вiдтак барвiнку дикого намичу (з народної пісні);
Питайте її, чому вам пір'я не намикала (Ю. Федькович);
– Ти б пішла в кукурудзу, Сандо, та й намикала бур'яну пацятам, – сказала [мати] (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намикати — нами́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- намикати — намикаю, намикаєш і намичу, намичеш, док., перех. 1》 Начесати вовни для прядіння. 2》 діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намикати — НАМИ́КАТИ, нами́каю, нами́каєш і нами́чу, нами́чеш, док., перех. 1. Начесати вовни для прядіння. 2. діал. Висмикуючи, нарвати яку-небудь кількість чогось. — Ти б пішла в кукурудзу, Сандо, та й намикала бур’яну пацятам, — сказала [мати] (Коб. Словник української мови в 11 томах
- намикати — I. Намикати, -каю, -єш гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (см. мичка). --------------- II. Намика́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Наматывать, навивать. Словник української мови Грінченка