намилений
НАМИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́ли́ти.
Штик та намилені вірьовки для всіх, хто не згоден, щоб вождь [Врангель] сам за них думав! (Гончар, II, 1959, 359);
// У знач. прикм.
Вона підійшла до нього збоку і намиленим.. віхтем стала натирати спину (Тют., Вир, 1964, 476).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намилений — нами́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- намилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намилити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намилений — НАМИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нами́ли́ти. Макс обережно ставить намилену пухку шапочку щітки на стіл, засуває руки в кишені і, одкинувшись на стілець, дивиться у вікно (В. Винниченко); Він тримав люстерко перед Романовою намиленою фізіономією (І. Словник української мови у 20 томах