1. Орфографічний словник української мови

намилений

нами́лений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намилити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намилений — НАМИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нами́ли́ти. Макс обережно ставить намилену пухку шапочку щітки на стіл, засуває руки в кишені і, одкинувшись на стілець, дивиться у вікно (В. Винниченко); Він тримав люстерко перед Романовою намиленою фізіономією (І. Словник української мови у 20 томах
  3. намилений — НАМИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́ли́ти. Штик та намилені вірьовки для всіх, хто не згоден, щоб вождь [Врангель] сам за них думав! (Гончар, II, 1959, 359); // У знач. прикм. Вона підійшла до нього збоку і намиленим.. віхтем стала натирати спину (Тют., Вир, 1964, 476). Словник української мови в 11 томах