1. Словник української мови в 11 томах

намилювання

НАМИ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. нами́лювати.

Іван заніс руку, щоб розпочати намилювання другої щоки, як раптом почув шкрябання за дверима (Загреб., День.., 1964, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намилювання — нами́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. намилювання — -я, с. Дія за знач. намилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намилювання — НАМИ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. нами́лювати. Іван заніс руку, щоб розпочати намилювання другої щоки, як раптом почув шкрябання за дверима (П. Загребельний); Під час другого-третього намилювання голови не завадить нанести підсилювач кольору (із журн.). Словник української мови у 20 томах