намилюватися
НАМИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАМИ́ЛИ́ТИСЯ, ми́лю́ся, ми́ли́шся, док. 1 Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною.
Він довго намилюється, обличчя в нього, вуха і шия в білій піні (Донч., V, 1957, 15);
Достав з шкатулки бритву, намиливсь, черк… так мої вуси, неначе скошена трава, і впали на рушник (Стор., І, 1957, 121).
2. тільки недок. Пас. до нами́лювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намилюватися — нами́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намилюватися — -ююся, -юєшся, недок., намилитися, -милюся, -милишся, док. 1》 Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною. 2》 тільки недок. Пас. до намилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намилюватися — НАМИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАМИ́ЛИТИСЯ, ми́люся, ми́лишся, док. 1. Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною. Він довго намилюється, обличчя в нього, вуха і шия в білій піні (О. Донченко); Ще раз прийняла душ. Словник української мови у 20 томах