намисел

НА́МИСЕЛ, слу, ч., діал. Роздум, роздумування.

Він попросив Мендля дати йому пару день [днів] до намислу (Фр., VIII, 1952, 386);

— Ти, — сказала Рахіра по хвилині бистрого намислу, — як довго він ще там буде? (Коб., II, 1956, 132).

Без на́мислу — не роздумуючи.

Без намислу пішов він.., щоб допомогти братові (Фр., III, 1950, 12);

[Люцій (поспішно, без намислу):] Ти казав про Теофіла що-небудь Крусті? (Л. Укр., II, 1951, 438).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намисел — на́мисел іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. намисел — г.; роздум, розмисел; (дія) обдумування, обмірковування, роздумування. Словник синонімів Караванського
  3. намисел — -слу, ч., діал. Роздум, роздумування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намисел — Задум, надум, надумка, думка, обдум, роздум, роздума Словник чужослів Павло Штепа
  5. намисел — НА́МИСЕЛ, слу, ч., діал. Роздум, роздумування. Він попросив Мендля дати йому пару день [днів] до [для] намислу (І. Франко); – Ти, – сказала Рахіра по хвилині бистрого намислу, – як довго він ще там буде? (О. Кобилянська); Дід поспішає .. Словник української мови у 20 томах
  6. намисел — РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ., НА́МИСЕЛ діал., РОЗДУ́МА рідко, РОЗРА́ДА розм., РО́ЗСУД розм. Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби (М. Словник синонімів української мови
  7. намисел — На́мисел, -слу, -слові; -мисли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)