1. Словник української мови в 11 томах

намислений

НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́слити;

// нами́слено, безос. присудк. сл.

— Добре намислено, — каже старий доменщик, — кошти зберемо у народу (Ю. Янов., І, 1954, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намислений — нами́слений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. намислений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до намислити. || намислено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намислений — НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нами́слити. У храмі мечі заближчали.., щоб там довершити намислений злочин (М. Зеров); Потім пізніше стала вона догадуватись, що не випадкове, а зазделегідь намислене ними було це вгощання (О. Словник української мови у 20 томах