намислений

нами́слений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намислити.

|| намислено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намислений — нами́слений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. намислений — НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нами́слити. У храмі мечі заближчали.., щоб там довершити намислений злочин (М. Зеров); Потім пізніше стала вона догадуватись, що не випадкове, а зазделегідь намислене ними було це вгощання (О. Словник української мови у 20 томах
  3. намислений — НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́слити; // нами́слено, безос. присудк. сл. — Добре намислено, — каже старий доменщик, — кошти зберемо у народу (Ю. Янов., І, 1954, 176). Словник української мови в 11 томах