1. Словник української мови у 20 томах

намислений

НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до нами́слити.

У храмі мечі заближчали.., щоб там довершити намислений злочин (М. Зеров);

Потім пізніше стала вона догадуватись, що не випадкове, а зазделегідь намислене ними було це вгощання (О. Гончар);

Вони пішли з дружиною до церкви й ревно помолилися за успіх намисленого діла (Валерій Шевчук);

// нами́слено, безос. пред.

– Добре намислено, – каже старий доменщик, – кошти зберемо у народу (Ю. Яновський);

// у знач. ім. нами́слене, ного, с. Що-небудь надумане, вирішене.

Він був за ступінь від намисленого: прийти, замкнути двері зсередини, скрученим .. журналом заткнути пельку старої розпузатілої ропухи (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намислений — нами́слений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. намислений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до намислити. || намислено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намислений — НАМИ́СЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́слити; // нами́слено, безос. присудк. сл. — Добре намислено, — каже старий доменщик, — кошти зберемо у народу (Ю. Янов., І, 1954, 176). Словник української мови в 11 томах