намистина
НАМИСТИ́НА, и, ж. Одне зерно намиста.
Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (Н.-Лев., І, 1956. 417);
*У порівн. Сльози перлинисті, як ті намистини, .. котилися по її змарнілому обличчю (Речм., Весн. грози, 1961, 186).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намистина — намисти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- намистина — -и, ж. Одне зерно намиста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намистина — НАМИСТИ́НА, и, ж. Одне зерно намиста. Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (І. Нечуй-Левицький); Перед ним був низенький столик, заставлений .. Словник української мови у 20 томах
- намистина — Намисти́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)