намистина

НАМИСТИ́НА, и, ж. Одне зерно намиста.

Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (Н.-Лев., І, 1956. 417);

*У порівн. Сльози перлинисті, як ті намистини, .. котилися по її змарнілому обличчю (Речм., Весн. грози, 1961, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намистина — намисти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. намистина — -и, ж. Одне зерно намиста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намистина — НАМИСТИ́НА, и, ж. Одне зерно намиста. Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (І. Нечуй-Левицький); Перед ним був низенький столик, заставлений .. Словник української мови у 20 томах
  4. намистина — Намисти́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)