1. Словник української мови в 11 томах

намистинка

НАМИСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до намисти́на.

Кептарик на ньому такий чудовий! Багато намистинок жовтих, білих, синіх, нашивки з різних клаптиків хутра (Мас., Під небом.., 1961, 32);

*Образно. Вона [миша] понюхала повітря, блиснули на мить дві намистинки її оченят, і звірючка сховалась (Донч., IV, 1957. 52);

*У порівн. Сонячний промінь розсипався золотими намистинками на паперовій троянді (Кочура, Родина.., 1962, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намистинка — намисти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. намистинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до намистина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намистинка — НАМИСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до намисти́на. Веселка промінилася, сліпила очі. Нарешті він її дістав! Дістав, торкнув, але... Веселка згасла. То була маленька стеклярусова намистинка, але звідки йому було те знати (І. Словник української мови у 20 томах
  4. намистинка — Намистина, -ни ж. Одно зерно мониста. ум. намистинка, намисти́ночка. Словник української мови Грінченка