намистинка

НАМИСТИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до намисти́на.

Веселка промінилася, сліпила очі. Нарешті він її дістав! Дістав, торкнув, але... Веселка згасла. То була маленька стеклярусова намистинка, але звідки йому було те знати (І. Багряний);

Кептарик на ньому такий чудовий! Багато намистинок жовтих, білих, синіх, нашивки з різних клаптиків хутра (Т. Масенко);

* Образно. Вона [миша] понюхала повітря, блиснули на мить дві намистинки її оченят, і звірючка сховалась (О. Донченко);

* У порівн. Дідько .. перебирав у пам'яті яскраві, відчуті ним миті дня, як бурштинові намистинки (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намистинка — намисти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. намистинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до намистина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намистинка — НАМИСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до намисти́на. Кептарик на ньому такий чудовий! Багато намистинок жовтих, білих, синіх, нашивки з різних клаптиків хутра (Мас., Під небом.., 1961, 32); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. намистинка — Намистина, -ни ж. Одно зерно мониста. ум. намистинка, намисти́ночка. Словник української мови Грінченка