намисто

НАМИ́СТО, а, с.

Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї.

Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

На стіні рясно карток – дівчата у вишиваних сорочках, у намисті, парубки в шапках і киреях (І. Багряний);

Жінкам бажалося оксамитів та шовків заморських, намиста бурштинового або коралового, вишиванок бісерних, стрічок мерехтливих (О. Бердник);

* Образно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто (В. Сосюра);

* У порівн. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (І. Вирган).

(1) До́бре нами́сто – дороге коралове намисто.

Ой надіну я сережки І добре намисто (Т. Шевченко);

По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою “доброго намиста” вважаються великою цінністю (О. Воропай);

У неї було добре намисто на грудях, а з голови спускалося на спину кілька стрічок (Валерій Шевчук);

Жінка здорова, плечиста.., голос – як з труби, а на голові – червона хустина, на могутній шиї – кільканадцять разків доброго намиста (П. Запаренко);

(2) Товсте́ нами́сто, заст. – коралі з великими в поперечному перерізі намистинами.

– Йди, дочко, та причепурись! – сказала мати. – Надінь товсте намисто та квітки на голову (І. Нечуй-Левицький).

◇ Хри́стя в нами́сті див. хри́стя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намисто — нами́сто іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. намисто — з. нашийниця, (коралеве) коралі, (з перлів) перла, (із самоцвітів) кольє; (з круглих намистин — пацьорів) пацьорки; намистечко. Словник синонімів Караванського
  3. намисто — -а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Намисто Венери — сифілітична лейкодерма, яка проявляється численними депігментованими плямами на шиї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намисто — усі́м се́страм по нами́сту. Усім порівну. За принципом “усім сестрам по намисту” розподілялися й матеріально-сировинні ресурси (З журналу). Хри́стя в нами́сті, ірон. Неохайно, без смаку вдягнена дівчина або жінка. — Ви тільки подивіться на неї! Справжня Христя в намисті (Сл. В. Ужченка). Фразеологічний словник української мови
  5. намисто — НАМИ́СТО (прикраса з перлів, коралів, різнобарвних камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї); КОРА́ЛІ мн., (намисто з коралів і взагалі намисто); ЗГА́РДА діал. (з монет або хрестиків). Словник синонімів української мови
  6. намисто — Нами́сто, -та, -ту; -ми́ста, -ми́ст Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. намисто — НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто. Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. намисто — Намисто, -та с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. добре намисто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у його багацько намиста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. ум. намистечко. Словник української мови Грінченка