1. Словник української мови в 11 томах

намисто

НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї.

Ой надіну я сережки І добре намисто. Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Шевч., II, 1953, 128);

Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті (Рильський, III, 1956, 131);

*Образно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто (Сос., II, 1958. 71);

*У порівн. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Вирган, В розп. літа, 1959. 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намисто — нами́сто іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. намисто — з. нашийниця, (коралеве) коралі, (з перлів) перла, (із самоцвітів) кольє; (з круглих намистин — пацьорів) пацьорки; намистечко. Словник синонімів Караванського
  3. намисто — -а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Намисто Венери — сифілітична лейкодерма, яка проявляється численними депігментованими плямами на шиї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намисто — НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  5. намисто — усі́м се́страм по нами́сту. Усім порівну. За принципом “усім сестрам по намисту” розподілялися й матеріально-сировинні ресурси (З журналу). Хри́стя в нами́сті, ірон. Неохайно, без смаку вдягнена дівчина або жінка. — Ви тільки подивіться на неї! Справжня Христя в намисті (Сл. В. Ужченка). Фразеологічний словник української мови
  6. намисто — НАМИ́СТО (прикраса з перлів, коралів, різнобарвних камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї); КОРА́ЛІ мн., (намисто з коралів і взагалі намисто); ЗГА́РДА діал. (з монет або хрестиків). Словник синонімів української мови
  7. намисто — Нами́сто, -та, -ту; -ми́ста, -ми́ст Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. намисто — Намисто, -та с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. добре намисто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у його багацько намиста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. ум. намистечко. Словник української мови Грінченка