1. Словник української мови в 11 томах

намокати

НАМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАМО́КНУТИ і НАМО́КТИ, ну, неш; мин. ч. намо́к і намо́кнув, ла, ло; док. Просочуючись, покриваючись водою, вологістю і т. ін., ставати мокрим, вологим, просякнутим чим-небудь.

Часто ішли обложні дощі, від них усе намокало, і на пні гнив недорідний овес (Чорн., Виявол. земля, 1959, 116);

Пальто на ній намокло, набрякло, замерзло (Н.-Лев., IV, 1956, 261);

Його жупан намокнув кров’ю, і у чоботях хлюпа кров (Сос., І, 1957, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намокати — намока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намокати — див. мокнути Словник синонімів Вусика
  3. намокати — -аю, -аєш, недок., намокнути і намокти, -ну, -неш; мин. ч. намок, -ла, -ло і намокнув, -нула, -нуло; док. Просочуючись, покриваючись водою, вологістю і т. ін., ставати мокрим, вологим, просякнутим чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намокати — НАМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАМО́КНУТИ, НАМО́КТИ, ну, неш; мин. ч. намо́к і намо́кнув, ла, ло; док. Просочуючись, покриваючись рідиною, ставати мокрим, вологим, просякнутим чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. намокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови