1. Словник української мови в 11 томах

намоклий

НАМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до намо́кнути, намо́кти.

Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов’язали, А одежу намоклую Сушитись поклали (Гр., І, 1963, 29);

Повітря було повне запаху золи, вапна, .. намоклого дерева, гнилих трісок (Томч., Готель.., 1960, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намоклий — намо́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. намоклий — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  3. намоклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до намокнути, намокти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намоклий — НАМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до намо́кнути, намо́кти. Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов'язали, А одежу намоклую Сушитись поклали (Б. Грінченко); Нарцис ледве волочив свої намоклі за день ноги (Н. Королева); Повітря було повне запаху золи, вапна, .. Словник української мови у 20 томах
  5. намоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови