1. Словник української мови в 11 томах

намірювати

НАМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і НАМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАМІ́РЯТИ, яю, яєш, док., перех. Відмірювати яку-небудь кількість чогось.

Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (Стельмах, II, 1962, 34);

— Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? (Коцюб., II, 1955, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намірювати — намі́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намірювати — -юю, -юєш і наміряти, -яю, -яєш, недок., наміряти, -яю, -яєш, док., перех. Відмірювати яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намірювати — НАМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і НАМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАМІ́РЯТИ, яю, яєш, док., що і без прям. дод. Відмірювати яку-небудь кількість чогось. Ото ж цілісіньке літо міряли вони землі .. Словник української мови у 20 томах
  4. намірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови