1. Словник української мови в 11 томах

намічений

НАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намі́тити.

Дійшовши до наміченої оком плями на підлозі, .. Проць зупинився (Бабляк, Вишп. сад, 1960, 219);

Панас Петрович підвів голову і зразу ж констатував, що намічений полковником Безруком план почав обертатися в жорстоку дійсність (Епік, Тв., 1958, 444);

Він підходив до кожного з намічених на тризну гостей (Вільде, Сестри.., 1958, 176);

// намі́чено, безос. присудк. сл.

Операція вже почалась. Уже намічено на операційному місці зигзаг розтину (Шовк., Людина.., 1962, 365);

Штольню намічено у схилі.. товстої рудної жили (Досв., Вибр., 1959, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намічений — намі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. намічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намітити. || намічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намічений — Зазначений Словник чужослів Павло Штепа
  4. намічений — НАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намі́тити. Дійшовши до наміченої оком плями на підлозі,.. Проць зупинився (В. Бабляк); Панас Петрович підвів голову і зразу ж констатував, що намічений полковником Безруком план почав обертатися в жорстоку дійсність (Г. Словник української мови у 20 томах