намічатися

НАМІЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАМІ́ТИТИСЯ, і́титься, док.

1. Ставати видимим, помітним.

На них [гілочках] іще тільки намічалось крихітне сім’я веснянок, які потім аж накипають на кожному молоденькому паростку (Стельмах, Хліб.., 1959, 225);

Ледь-ледь намітився ранок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 300);

Хоч його [міста] ще й не було, але воно вже намітилось, його контури були нанесені пунктирами неповоротких кранів, цих символів будівництва (Збан., Курил. о-ви, 1963, 194);

// З’являтися в перспективі.

Другий етап — будівничий — тільки намітився (Еллан, II, 1958, 106);

Викликали [однокашники] свого отамана, бо десь намітилось пильне діло (Тют., Вир, 1964, 26);

// Визначатися в загальних рисах.

— Вже намітився глибокий конфлікт між нею і всім класом (Донч., V, 1957, 480);

На початку 60-х років уже явно намітився перехід [Л. М.] Толстого на позиції патріархального селянства (Рад. літ-во, 2, 1957, 120).

2. тільки недок. Передбачатися, плануватися.

На Дніпрі.. намічається збудувати 14 гідроелектростанцій (Наука.., 12, 1957, 4).