1. Словник української мови в 11 томах

наодинці

НАОДИ́НЦІ, присл.

1. Сам на сам, удвох без свідків.

Другого дня Дмитро покликав Катю до себе й про щось довго говорив наодинці (Коз., Вибр., 1947, 35);

Наталка.. більше мовчала і навіть наодинці з Даркою не згадувала про Циганюка (Вільде, Повнол. діти, 1960, 250);

Там — наодинці з дубами і кленами — він заспокоївся (Смолич, II, 1958, 19).

2. На самоті, самітно, без інших.

Наодинці Дмитро відчував своє горе значно гостріше, аніж на людях (Збан., Переджнив’я, 1960, 118);

Вона могла наодинці виплакати все, чим наболіло її серце (Гончар, І, 1954, 160);

Він любив полювати наодинці (Коп., Як вони.., 1948, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наодинці — Сам на сам, віч-на-віч, тет-а-тет. Словник синонімів Полюги
  2. наодинці — наоди́нці прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. наодинці — сам на сам; око в око; на чотири ока. Бачура сам пішов на квартиру гідротехніка. Навіщо кликати старого в райком? Чи не краще провести розмову сам на сам? (Чабанівський, Тече вода в синє море, 1961... Словник фразеологічних синонімів
  4. наодинці — пр., сам-на-сам, на самоті, самотньо, без свідків; (тільки вдвох) один-на-один, віч-на-віч, ок. око-в-око. Словник синонімів Караванського
  5. наодинці — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  6. наодинці — [наодин'ц'і] присл. Орфоепічний словник української мови
  7. наодинці — присл. 1》 Сам на сам, удвох без свідків. 2》 На самоті, самітно, без інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. наодинці — НАОДИ́НЦІ, присл. 1. Сам на сам, удвох без свідків. Вчителька пробувала бесідувати з ним наодинці, підбирала тон довірливий, відвертий (О. Гончар); Наталка .. Словник української мови у 20 томах
  9. наодинці — НАОДИ́НЦІ (сам на сам з кимабо чим-небудь, без свідків), ВІЧ-НА́-ВІЧ, ТЕТ-А-ТЕ́Т заст., жарт., НА САМОТІ́ з ким-чим; САМ, ОДИ́Н (з ким-чим — при дієсловах із знач. існування, руху, місцеперебування тощо). Вчителька пробувала бесідувати з ним наодинці (О. Словник синонімів української мови
  10. наодинці — Наоди́нці, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)