1. Словник української мови в 11 томах

наодмаш

НАО́ДМАШ, присл., рідко. Те саме, що наві́дліг.

Він б’є хлопця по зубах — дзвінко, наодмаш (Кос., Новели, 1962, 205);

Париж, Париж.. Ти з рук фашиста ніж Наодмаш виб’єш (Шер., У день.., 1962, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наодмаш — нао́дмаш прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. наодмаш — див. навідмаш Словник чужослів Павло Штепа
  3. наодмаш — НАО́ДМАШ, присл., рідко. Те саме, що наві́дліг. Він б'є хлопця по зубах – дзвінко, наодмаш (Г. Косинка); Наодмаш там рубне [Матвій], що падають рушниці І люди падають, як жито од серпа (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах