наочність
НАО́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до нао́чний 1.
Наводив [Давид] цифри, щоб порівняти з довоєнним рівнем та з двадцять першим роком. Дуже великі числа, як мільйони, задля наочності перетворював на живі образи (Головко, II, 1957, 130);
В інтимній ліриці з особливою наочністю виявився вплив шотландського фольклору на поезію Роберта Бернса (Рад. літ-во, 5, 1958, 72).
2. Предмети, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що грунтується на використанні таких предметів.
При проведенні уроків з фрезерної справи важливого значення набуває наочність (Метод, викл. фрез. справи, 1958, 8);
Використання наочності в процесі навчання Я. А. Коменський називав золотим правилом для вчителя (Наука.., 4, 1957, 28);
В результаті досліджень, в яких брали участь і учителі шкіл, виявлено різні психологічні форми поєднання наочності і слова (Рад. психол. наука.., 1958, 152);
// Забезпечення наочними приладами.
Для наочності уроків тов. Дубовик використовує різні фізичні прилади, креслення, малюнки (Наука.., 12, 1958, 8).
Значення в інших словниках
- наочність — нао́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наочність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до наочний 1). 2》 Предмети, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що ґрунтується на використанні таких предметів. || Забезпечення наочними приладами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наочність — НАО́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до нао́чний 1. У 20-і роки в Україні було знято багато цікавих за змістом, цінних для історії своєю документальною достовірністю і наочністю стрічок кінохроніки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- наочність — Нао́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)