наочність
НАО́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до нао́чний 1.
У 20-і роки в Україні було знято багато цікавих за змістом, цінних для історії своєю документальною достовірністю і наочністю стрічок кінохроніки (з наук.-попул. літ.);
Художникам слова увага до пахощів необхідна як засіб надання наочності, фізіологічної відчутності зображуваному (з наук. літ.).
2. Предмети, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що ґрунтується на використанні таких предметів.
Вальдшнепа, якого утримувала шкільна секція юних захисників природи, можна було використати на уроках біології як наочність (з газ.);
Не можна допускати перевантаження занять наочністю на шкоду викладенню теоретичного матеріалу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наочність — нао́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наочність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до наочний 1). 2》 Предмети, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що ґрунтується на використанні таких предметів. || Забезпечення наочними приладами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наочність — Нао́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наочність — НАО́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до нао́чний 1. Наводив [Давид] цифри, щоб порівняти з довоєнним рівнем та з двадцять першим роком. Словник української мови в 11 томах