наочно
НАО́ЧНО.
1. Присл. до нао́чний 1.
На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов'язані .. качани кукурудзи (Ірина Вільде);
Я придивився – кулі летять досить високо над нами, із цієї хвилини перестав їх боятися, наочно переконавшися в правильності статичних розрахунків (І. Багмут).
2. Відверто, неприховано.
Ніколи Ляхович наочно не виявляв стану тривоги чи радості (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наочно — нао́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наочно — 1》 Присл. до наочний 1). 2》 Відверто, неприховано. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наочно — ВІДВЕ́РТО (нічого не приховуючи, помітно для стороннього ока), ВІДКРИ́ТО, НЕПРИХО́ВАНО, НЕЗАМАСКО́ВАНО, НЕПРИКРИ́ТО, Я́ВНО, ВИРА́ЗНО, НАО́ЧНО рідше. Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Ю. Словник синонімів української мови
- наочно — Нао́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наочно — НАО́ЧНО. 1. Присл. до нао́чний 1. На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов’язані.. качани кукурудзи (Вільде, Сестри.., 1958, 371); Марія Василівна не повірила у переміни. Словник української мови в 11 томах