наочно

ВІДВЕ́РТО (нічого не приховуючи, помітно для стороннього ока), ВІДКРИ́ТО, НЕПРИХО́ВАНО, НЕЗАМАСКО́ВАНО, НЕПРИКРИ́ТО, Я́ВНО, ВИРА́ЗНО, НАО́ЧНО рідше. Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Ю. Шовкопляс); Він бачив перед собою людину, яка відкрито його зневажала (Ю. Бедзик); Соколов був одверто, неприховано щасливий (В. Собко); Незамасковано кепкувати з когось; Гайдамацькі пісні виразно, неприкрито спрямовані проти феодально-кріпосницьких порядків (з журналу); Оце дівчисько.. явно глузує з нього (М. Стельмах); Ніколи Ляхович наочно не виявляв стану тривоги чи радості (І. Ле).

НАО́ЧНО (на власні очі), НА́ВІЧ, ВВІЧ (УВІ́Ч). Марія Василівна не повірила у переміни. Щоб переконатись наочно, ..пошкандибала в місто (В. Гжицький); — Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч... (Леся Українка); Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наочно — нао́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наочно — 1》 Присл. до наочний 1). 2》 Відверто, неприховано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наочно — НАО́ЧНО. 1. Присл. до нао́чний 1. На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов'язані .. Словник української мови у 20 томах
  4. наочно — Нао́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наочно — НАО́ЧНО. 1. Присл. до нао́чний 1. На передмісті осінь відчувалась більш наочно. Попід стріхами майже кожної хати висіли пов’язані.. качани кукурудзи (Вільде, Сестри.., 1958, 371); Марія Василівна не повірила у переміни. Словник української мови в 11 томах