напалювати
НАПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех.
1. що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь.
— А як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? — Ну, вже ж для гостей напалять! (Л. Укр., III, 1952, 497);
Вона напалила піч, виробила хлібини, посадила їх на гарячу черінь і закрила заслінкою (Чорн., Визвол. земля, 1950, 193).
2. Перепалюванням виготовляти яку-небудь кількість чогось.
— Піч лише одну треба підремонтувати. Другу ми цього року чіпати не будемо, доки не напалимо вогнетривкої цегли (Коп., Вибр., 1953, 327);
Разом з людьми він звалив чимало дубів, напалив вугілля (Скл., Святослав, 1959, 96);
// Спалювати яку-небудь кількість чогось.
— В Троянівці пастухи картоплю печуть, — мріяв уголос Марко. — Напалять сухого картоплиння, а тоді понаносять картузами картоплі (Тют., Вир, 1964, 340).
3. Випалювати на поверхні чого-небудь якусь мітку, позначку і т. ін.
Марині кинувсь в вічі хрест, що батько напалив на сволоці, як із страсті вернулися (Мирний, IV, 1955, 223).
4. тільки док. Курячи, наповнити приміщення тютюновим димом.
Значення в інших словниках
- напалювати — напа́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- напалювати — -юю, -юєш, недок., напалити, -палю, -палиш, док., перех. 1》 що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь. 2》 Перепалюванням виготовляти яку-небудь кількість чогось. || Спалювати яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напалювати — НАПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док. 1. що і без прям. дод. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь. – А як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? – Ну, вже ж для гостей напалять!... Словник української мови у 20 томах
- напалювати — ВИПА́ЛЮВАТИ (чим-небудь розпеченим робити знаки, візерунки тощо), ВИПІКА́ТИ, НАПА́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́палити, ви́пекти, напали́ти. Книжка розповідає про те, чим зайнятися з юними умільцями,.. Словник синонімів української мови
- напалювати — Напалювати, -люю, -єш сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419. Словник української мови Грінченка