напалювати

ВИПА́ЛЮВАТИ (чим-небудь розпеченим робити знаки, візерунки тощо), ВИПІКА́ТИ, НАПА́ЛЮВАТИ. — Док.: ви́палити, ви́пекти, напали́ти. Книжка розповідає про те, чим зайнятися з юними умільцями,.. як різьбити й випалювати по дереву (з журналу); — Звик (баришник) на крадених конях тавра випікати (Григорій Тютюнник); Марині кинувсь у вічі хрест, що батько напалив на сволоці (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напалювати — напа́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напалювати — -юю, -юєш, недок., напалити, -палю, -палиш, док., перех. 1》 що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь. 2》 Перепалюванням виготовляти яку-небудь кількість чогось. || Спалювати яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напалювати — НАПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док. 1. що і без прям. дод. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь. – А як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? – Ну, вже ж для гостей напалять!... Словник української мови у 20 томах
  4. напалювати — НАПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех. 1. що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що-небудь. — А як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що? — Ну, вже ж для гостей напалять! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. напалювати — Напалювати, -люю, -єш сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419. Словник української мови Грінченка