1. Словник української мови в 11 томах

напатякати

НАПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Наговорити багато зайвого, нісенітного і т. ін.

Василь одвернувся і відстав, наче й не чув нічого, а сам подумав: — І звідки вона, ліліпутик, знає все? Мабуть, Ванька напатякав? (Коп., Вибр., 1953, 75);

Чого й справді.. сунутися було [хазяйці] до штабу? Ще напатякає чого зайвого (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напатякати — напатя́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напатякати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Наговорити багато зайвого, нісенітного і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напатякати — НАПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, док., чого і без дод., розм. Наговорити багато зайвого, нісенітного і т. ін. Василь одвернувся і відстав, наче й не чув нічого, а сам подумав: – І звідки вона, ліліпутик, знає все? Мабуть, Ванька напатякав? (О. Словник української мови у 20 томах